Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́ґрес, а́ґрис, -са, а́ґрист, -та, а́ґрус, -су, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Вийматися, -маюся, -єшся, сов. в. вийнятися, и винятися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця. 2) Находиться, найтися, оказаться, случиться. Тільки одна птиця винялась, що добила усіх звірів. ЗОЮР. II 31. Такі пішли дощі, що й дня не винялось погожого. 3) Всходить, взойти (о солнцѣ). Було, скоро сонечко вийметься, лікарь і котить у-двуконь. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Дігтя́р, -ра́, м. Дегтярникъ. Дігтяр і смердить дігтем. Ном. № 7161.
Допро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. допроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Допрашиваться, допроситься. І не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. Кіевск. у. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. Лавр. 77. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки. Грин. II. 243.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Клаптош, -ша, м. Складной ножъ. Порізав клаптошом. Вх. Лем. 425.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
Оцупок, -пка, м. Обрубокъ, бревно, полѣно. Попроси оцупок березини на веретена, а то й на оплінь. Г. Барв. 523.
Шкаред, -ди, ж. = шкарідь. Вх. Лем. 485.