Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видурити. См. Видурювати
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? Чуб. ІІІ. 144. 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. Мет. 93. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! К. ЧР. 297. Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. К. ЧР. 57. Грин. III. 595. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Г. Барв. 363. Моя порадниця дорогесенька. Мил. 204.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю. Ном. № 8416.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Розметати, -та́ю, -єш, гл. 1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. К. Псал. 41. Крукам, вранам розметала. АД. І. 67. 2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Мнж. 31. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала. Чуб. I. 165.
Росп'яття, -тя, с. 1) Распятіе (дѣйствіе). Повели його на роспяття. Єв. Мт. XXVII. 31. 2) Распятіе (образъ распятаго Христа ка картинѣ или крестѣ). У церкві стояло роспяття угорі. Черниг. г.
Свидуватий, -а, -е. Недозрѣлый, зеленоватый. У мене тяжко добрий овес, а в його якийсь кукілюватий, свидуватий. Васильк. у. 2) Молодой, моложавый. Свидувате дерево, свидуватий чоловік. Борз. у.
Скін, ско́ну, м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ.
Смородина, -ни, ж. 1) Черная смородина, Ribes nigrum. Калину ламаю, смородину ріжу. Чуб. V. 85. 2) Смородина. Хороводная весенняя дѣвичья пѣсня.