Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Завереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.
Кавчати, -чу́, -чи́ш, гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190.
Нарі́жний, -а, -е. Угольный, краеугольный. Копай наріжню яму на слуп наріжний. Кіев. г. Хто положив наріжний камінь. К. Іов. 84.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.
Перш, перше, нар. 1) Прежде, ранѣе. Дівчинонька мила перш мене любила. Чуб. V. 168. Вона теє перше його зачувала. Макс. Ой чом тепер не так, як перше було. Чуб. III. 417. 2) Сначала, сперва, прежде. Перш воно так і було, а далі почав усе більш та більш приганяти до роботи. Грин. II. 233. Перше літа пролетіли як дощова хмара, а тепера надо мною якась божа кара. Чуб. V. 361.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку. Чуб. V. 53.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися. Борз. у.