Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20.
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Бурмак, -ка, м. Ворчунъ, брюзга. Вх. Зн. 4.
Вилюжка, -ки, ж. 1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370. 2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.
Калило, -ла, с. Грязь. Мнж. 181.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Пупорізна баба, -ної —би, ж. = пупорізка.
Розволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Привыкнуть шляться, таскаться. 2) Избаловаться, развратиться. Жени, мати, свого сина, бо розволочиться. Чуб. V. 166.
Сапуха, -хи, ж. Сажа. Лохв. у.
Хвостяка, -ки, м. 1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка. 2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б. Новомоск. у.