Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відплата, -ти, ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув. Гол. І. 144.
Ментре́житися, -жуся, -жишся, гл. Волноваться, бунтоваться. Оттоді то народ почав ментрежитись проти панів. Кіевск. у.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Навпосля́нар. = навпісля́Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Товстючий, -а, -е. Очень толстый, очень жирный. Шейк.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Унести, -ся. Cм. уносити, -ся.