Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Зані́ска, -ки, ж. = занізка.
Куделька, -ки, ж. Ум. отъ куде́ля.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Поводити 1, -джу, -диш, гл. 1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Шевч. 68. Рукою поводить по лобові. Кв. Поводить станом та головою. Левиц. І. 12. 2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить. 3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять. Федьк.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Примха, -хи, ж. 1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи. МВ. І. 11. 2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Лубен. у. Знахарство. Грин. І. 280.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Ужов, -ви, ж. = ужва 1. Вх. Зн. 73.