Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варя, -рі, ж. 1) Вареное. Угор. 2) Родъ кушанья: сладкіе квашеные бураки, сливы и фасоль, сваренные каждое отдѣльно, смѣшиваютъ въ одно кушанье. Шух. I. 142.
Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі. Кв. II. 328.
Копитце, -ця́, с. 1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є. Чуб. І. 2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы. Шух. І. 278. 3) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49. 4) мн. = копитень. ЗЮЗО. І. 113.
Оже сз. = отже. Мир. Пов. II. 43. Не лехко було й Максимові, оже він не плакав. Мир. ХРВ. 143. Оже ж буду мати швидко невістку, подумала вона. Левиц. І. 14.
Переселянин, -на, м. = переселець. Міусск. окр.
Потенетити, -чу, -тиш, гл. При покраскѣ: покрыть легкимъ просвѣчивающимъ слоемъ краски. Потенетив сяк-так стіл хварбою. Переясл. у. Позолота така — потенетив та й годі. Переясл. у.
Прибігати, -га́ю, -єш, сов. в. прибігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать. За Зінькою слідком прибігли єї мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. Прибігає вовчик до ополонки. Рудч. Ск. II. 8.  
Приступати, -па́ю, -єш, сов. в. приступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. І приступивши, приторкнувся до нар. Єв. До невістки страшно й приступити. Чуб. V. 732.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. Ком. Р. І. 55. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стор. МПр. 83. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей. Камен. у.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ. Левиц. І. 120.