Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Годованець, -нця, м. 1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця. Котл. Н. П. 355. 2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя. Шух. І. 52. 3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців. Св. Л. 9.
Коприва, -ви, ж. = кропива. Вх. Уг. 246.
Крисанечка, -ки, ж. Ум. отъ крисаня.
Охвицерський, -а, -е. Офицерскій. Чуб. V. 1010.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ. Волын. г. Желех.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Упиряка, -ки, м. 1) Ув. отъ упирь. Драг. 39. 2) Упрямецъ, злой упрямецъ.
Хлезінь, -ні, ж. Раст. Bunias orientalis. Шух. І. 21.