Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность. Желех.
Бляхувати, -хую, -єш, гл. 1) Покрывать жестью. 2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатер. у. 3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Зустріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Ном. № 11468. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе. Шевч. 38.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле. МУЕ. III. 55.