Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рамінник

Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАМІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАМІННИК"
Альсз. = Але́ 1). Ogon. 209.
Белендіти, -джу, -диш, гл. = баландіти. Вх. Зн. 2.
Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Крутобережно нар. = крутобережисто. Як же ми роз'їдемось, коли місточок маленький? Вертай назад! — Еге! перший ізнов каже: як я поверну, коли, бач, крутобережно. Кв. II. 40.
Плиг! I Прыгъ! скокъ!
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.
Тупість, -пости, ж. Тупость. Шейк.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАМІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.