Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рамінник

Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАМІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАМІННИК"
Велемудрий, -а, -е. Весьма мудрый.
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Оббивальник, -ка, м. У мастеровъ изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для чистой отдѣлки и насѣчки зубьевъ металлической крышки. Вас. 149.
Облопатися, -паюся, -єшся, гл. Обожраться.  
Перти, пру, преш, гл. 1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. Рудч. Ск. і. 88. 2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. Як комашня пруть на Запорожжє. Стор. МПр. 115. 3) Выпирать, выпереть. Задихавшись, мов з його перло дух. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84)
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. ЗОЮР. І. 4. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. Сим. 196. 2) Пучекъ связанной лучины. Шух. І. 223. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі. МВ. ІІІ. 127.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАМІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.