Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Биґасень, -сня, м. Дубина, болванъ, олухъ. Желех.
Восьмерик, -ка, м. = вісьмерик. Рудч. Чп. 158.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Перста, перст, мн. = перса. Борз. у. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.
Риштунок, -нку, м. Вооруженіе, доспѣхи. Народ.... при всім воєннім риштунку. Стор. II. 164.
Точений, -а, -е. Точеный, токарской работы. Точенії тарелі. Гол. II. 632.