Без II, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого. 2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Ведут мене без село. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Без дощ орати не можна. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Без літо моя дочка була у наймах.
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив.
Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати.
Левовий, -а, -е. Львиный. Навчав Галю послать брата левового молока достать.
Лі́жник, -ка, м. Шерстяное одѣяло.
Набу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Вдоволь поколотить (чѣмъ). Намахався я косою, набухався ціпом. 2) Наѣсться, нажраться. На тобі, сину, рака, набухайся та молоти.
Навря́д нар. Едва-ли, врядъ-ли. Навряд, чи є в Кузьми гроші.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Селянський, -а, -е. Сельскій.
