Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб. Черниг. у.
Дрисли́виці, -виць, ж. мн. = дрисля. На твого сина плаксивиці, дрисливиці.... і вся нечистота, а на мою дочку чистота, красота зо всіх сторон. Чуб. І. 118.
Кахольний, -а, -е. = кахельний.
Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.
Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Пригаснути Cм. пригасати.
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13. 2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Ставити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить, уставлять. 2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Ном. № 6671. Треба ставити дзвіницю посеред села. Ном. № 13751. 3)на о́чі. Давать очную ставку. 4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном. Чуб. II. 18.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.