Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барбосів, -сова, -ве Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. І. 31.
Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ. Радодомысл. у. (Рк. Левиц.).
Кавза, -зи, ж. 1) Порицаніе, брань. Желех. 2) Ссора. Желех.
Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п'ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю. Чуб. V. 1125.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. МВ. (О. 1862. III. 42). Немилосердні, котрі нас розлучать. Чуб. V. 117.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Пороспорювати, -рюю, -єш, гл. Распороть (во множествѣ).
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Уліпити Cм. уліплювати.
Шальвір, -ра, м. = шальвіра. Козаче-шальверю, не губ моє серденько. Гол. І. 126.