Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ банка. 2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ велика банка = 10 гульд. Шух. I. 85.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Камен. у.
Кузька, -ки, ж. 1) Насѣкомое вообще. 2) Хлѣбный жукъ, Anisoplia austriaca. Мале, та й те укмітило, що у просі кузька є. Звенигор. у.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Камен. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31.
Ніцитися, -цуся, -цишся, гл. Жаться, съеживаться; прикидываться бѣднымъ. Усяк буде щулитись та ніцитись, що грошей нема. Cм. нітитися.
Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.
Позалаштовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).
Поперепиняти, -няю, -єш, гл. То-же, что и перепинити, но во множествѣ.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Федьк. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою. Алв. 7.