Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ракша

Ракша, -ші, ж. пт. сивоворонка, Coracias. Ракша-клюшниця од вирію. Ном. № 14029.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАКША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАКША"
Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь. Харьк. (А. Павловъ).
Засоро́млювати, -люю, -єш, сов. в. засоро́мити, -млю, -миш, гл. Пристыжать, пристыдить.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.  
Облестити Cм. облещувати.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. Сим. 227. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. Мкр. H. 20. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє. Ном. № 6543.
Улляти, уллю́, -леш, гл. = улити. Красний, як го з воску улляв. Ном. № 13146.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАКША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.