Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Горли́ця 2, -ці, ж. = Орлиця.
Музика́нт, -та, м. = музика 2. Музиканти мої, ви заграйте мені! Н. п.
Патичок, -чка, м. Ум. отъ патик.
Піячити, -чу, -чиш, гл. Пьянствовать.
Попідволікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підволокти, но во множествѣ.
Сором'яжливо, сором'яжно, сором'язливо, нар. = соромливо.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням. 2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує. Н. п. 3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.