Гря́дка, -ки, ж. 1) Гряда, грядка. Сидить як морква в грядці. Ум. Гря́дочка. 2) = Гряда 2. 3) = Гряда 4. 4) Рядъ сноповъ положенныхъ для обмолачиванія. А ну, — каже, — молоти, небоже, скоріш!... І стане у грядки, і вже так було почне вимахувать ціпом. 5) Сягну́ти в чужу́ гря́дку. Сойтись съ чужой женой.
Дюк, -ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae.
Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. На згубу людей не можно в завод гнати. Де він робе мені на сухоту та на згубу.
Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года.
Курдель(ля), м.?) Родъ болѣзни у скота, а также названіе червя, о которомъ народъ думаетъ, что онъ причиняетъ эту болѣзнь.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный.
2) Изможденный, истощенный. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду.
Шабатурка, -ки, ж. Переплетъ. Під пахвою «алеф — бет» в новій шабатурці.
