Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Ма́мчити, -чу, -чиш, гл. = мамкувати.
Подунути, -ну, -неш, гл. = подути. Сонце пригріло, вітер подунув. Рудч. Ск. І. 87.  
Позасипляти, -ля́ємо, -єте, гл. = позасипати 2. Бідні діти, де сиділи, там і позасипляли, вечері дожидаючи. Харьк. у.
Похлібити, -блю, -биш, гл. Поддерживать кого, потянуть руку за кѣмъ. Я похлібив за ним. Черк. у.
Розгадувати, -дую, -єш, сов. в. розгада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать, разгадать, истолковать. Бабусенько-голубонько, розгадай мені сон. Чуб. Т. 769. Дівчачу натуру трудно розгадати. Кв. I. 22. Розгадати загадку. 2) Раздумывать, раздумать, вспомнить. Задумався, розгадав всьо, що коли учинив, взяв го такий жаль. Гн. II. 143. 3) Раздобывать, раздобыть, найти. Котл. Ен. IV. 51.
Тільки нар. = тілько.
Хляда, -ди, ж. = хляґа. Чуб. VII. 576.
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
Четверик, -ка, м. Четверикъ, четверка. Пішов четвериком орать. Рудч. Ск. І. 180. Ум. четверичо́к.