Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Гад, -ду, м.
1) Гадъ, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити.
2) соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду.
3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись!
Гороб'я́чий, -а, -е = Горобиний.
Заледащі́ти, -щі́ю, -єш, гл. Облѣниться. Заледве, нар. Едва лишь.
Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза.
Півголосом нар. Въ полголоса.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку.
Супор, -ру, м. Сопротивленіе, вражда. В супор. Наперекоръ.
Христувати, -тую, -єш, гл. Славить Христа. Христос воскрес! Христос воскрес! Там нехристи христували перед жидівськими панами.