Безкоровайний, -а, -е. 1) О свадьбѣ: безъ соблюденія свадебныхъ обрядовъ.
2) О лицѣ: вступившій въ бракъ безъ свадебныхъ обрядовъ.
3) О дѣтяхъ: зачатый до брака.
Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Коби не бутав, то би ноги не зламав.
Витися, -в'юся, -в'єшся, гл.
1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Коло серця козацького як гадина в'ється. Коло тебе будуть роями витись панни.
2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося?
3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється.
Воскобійня, -ні, ж. = воскобійниця.
Гоголіти, -лію, -єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголів поверх трави.
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо.
Дереґува́тий, -а, -е. Зубчатый? Як отто мережку роблять, так роблять зубці, так отто воно дереґувате.
Жіно́щина, -ни, ж. соб. = жінота. А государиня, — сказано жінощина, — вона йому те і простила.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Збенте́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. збенте́житися, -жуся, -жишся, гл. Смущаться, смутиться.