Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный).
Заста́вонька, -ки, ж. Ум. отъ заста́ва.
Заубо́жати, -жаю, -єш, гл. = завбожіти. Господа милостивії! не заубожаєте, як дасте копієчку.
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив?
Ло́щина, -ни, м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. . Ум. лощинка.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс.
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ум. потканнячко.
Тридцяток, -тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. Років коло тридцятка назад.
Шанта, -ти, ж. Раст. a) Nepeta Catartica L. б) Marrubium vulgare L. Cм. шандра.