Ата́сь! меж. См. Тась.
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Пішов... брьохаться осокою та очеретами.
Варш, -ша, м. ? Ум. варшалок. варшалочок. Заснула кухарочка, треба їй варшалочка, треба їй варша дати, щоб дала вечерати.
Жадні́сінький, -а, -е. 1) Рѣшительно каждый, каждый безъ исключенія. Хиба ж не жаття попові? Жаднісінький йому несе й везе. 2) Рѣшительно никакой.
Зари́чити, -чу, -чиш, гл. ? Встрѣчено въ загадкѣ: Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. (Загадка: хліб вчинить і замісить, і в піч посадить).
Засипатися 2, -паюся, -єшся, сов. в. засипатися, -плюся, -лешся, гл. Засыпаться, засыпаться. Нехай мені гарячим піском очі засиплються. Засипалась криниченька золотим піском.
Згожа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Зіхо́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. зійтися, йду́ся, -дешся, гл. 1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. 2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля.
Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. Наважували на списи ратища. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Ув. ратюга.