Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Мерзнуть отъ холода. Встрѣчено только въ пѣснѣ о Паліѣ, повидимому фальсифицированной. Той, душу заклавши, свиту, бач, гаптує, а той по Сібіру мов в лузі дубує.
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. Ум. зба́ночок.
Землепи́сний, -а, -е. Географическій. Желех.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Ніздра, -ри, ж. Мездра. Мнж. 187.
Підрешітка, -тки, ж. 1) Родъ густого решета. Коли впасеш мені оцього бичка, то дам тобі підрешітку грошей. Грин. І. 44. 2) Зерно, падающее подъ решето при очисткѣ. Херс.
Приштапувати, -пую, -єш, гл. Пристегать.
Прияти, прия́ю, -єш, гл. 1) Благопріятствовать, содѣйствовать. (То) чорт — не рука, що собі не прияє. Ном. № 9726. Cм. сприяти. 2) Принять. Вх. Лем. 457. Я тебе маю на ніч прияти. Гн. II. 13.
Товконути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть.
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.