Витрішок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців.
Плоднистий, -а, -е. = плодливий.
Полох 1, -ха, м.
1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох.
Сірчастий, -а, -е. Сѣрнистый. Жадної ж там не матимеш помочі, де сірчастий вогонь заливає вочі.
Смирніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться смирнымъ.
Трепетати, -чу́, -чеш, гл.
1) Дрожать, содрагаться, трепетать. І вся вселенна трепетала. Легко трепече його серце.
2) Бояться, трепетать.
Чудуватися, -дуюся, -єшся, гл. = чудувати. Чудуються, дивуються жиди бородаті. Лани ся чудували, скільки має грошей. Стали чудуватися з неї не помалу.