Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи.
Відпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. е. во время своей жизни выпилъ все что могъ, теперь не могу.
Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив.
Зґедзатися, зґе́дзкатися, -аюся, -єшся и зґе́дзитися, -джуся, -дзишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Гляди ж, Наталко, не зґедзайся, як старости прийдуть. Жінка твоя зґедзкалась. О, вже зґедзився!
Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась.
Мишода́в, -ва, м. Названіе кота. Хвостаті мишодави.
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути.
Тягловий, -а, -е. . тяглова робота Работа гужемъ.
Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї.