Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ.
Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Заохо́тити Cм. заохочувати.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Невіста, -ти, ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння.
Пантелик, -ку, м. Въ выраженіи: збити з пантелику. Сбить съ толку. Ізбий Енея з пантелику. Зовсім збила його з пантелику.
Перевірка, -ки, ж. Провѣрка. Була (в казармі) вночі перевірка.
Покундосити, -шу, -сиш, гл. Потормошить? Приїхала до нас пані у голубому жупані, а в нас вона да не прошена, буде вона покундошена.
Пре.. въ сочетаніи съ прилагательными и нарѣчіями усиливаетъ качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело). Слова, которыя въ большей или меньшей мѣрѣ составляютъ исключеніе изъ этого правила (напр., гдѣ слово съ пре, рядомъ съ усиленіемъ степени качества, получило и особый оттѣнокъ значенія), перечислены ниже. Иногда пре, какъ приставка при глаголѣ или существительномъ есть сокращенное пере: преброди́ти = перебродити, пребувати = перебувати; всѣ такія слова. Cм. на пере.