Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'явушник

П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВУШНИК"
Волонцюгувати, -гую, -єш, гл. = волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.
Злітце, -ця, Ум. отъ злото.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Латинник, -ка, м. 1) Латынистъ. 2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо. К. ПС. 99.
Напої́ти Cм. напувати.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Остача, -чі, ж. Остатокъ. У попа здачі, як у шевця остачі. Чуб. І. 280.
Посміхуватися, -хуюся, -єшся, гл. Посмѣиваться. Касян тільки посміхується. Н. Вол. у.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину. Гол. III. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯВУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.