Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Акаде́мія, -мії, ж. Академія. Наші дуки великим коштом громадським академиї да школи споряжали. Хата. VII.
Блазнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Ребячиться, шалить. 2) Соблазняться. Як настане горе, зараз блазняться. Єв. Мр. IV. 17.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Запа́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. запа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Пускать, пустить пары. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Кватиря, -рі, ж. = кватира. Да й іди, мати, поскорій із хати! Да что й, мати, на ворота поглядаєш? Да чому й, мати, да кватирі не шукаєш? Грин. III. 379. Мені звелів капраль іти на кватирю. Федьк. Виглядає в кватирю, чи не йде ще мужик з поля. Федьк.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Переперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Слишкомъ много перцу положить въ кушанье.
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували. ЗОЮР. І. 290.
Тигод, -да, м. = тигитка. Вх. Пч. ІІ. 15.