Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'явушник

П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВУШНИК"
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного. Волч. у.
Перепекти, -ся. Cм. перепікати, -ся.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Поповчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.
Приморщити, -щу, -щиш, гл. Нѣсколько сморщить.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
Ходонько, -ка, ж. Ум. отъ хід.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯВУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.