Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великовчений, -а, -е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ. Стор. МПр. 70.
Заздре́ний, -а, -е. Завистливый. Н. Вол. у.
Китель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Рк. Макс.
Маркі́тний, -а, -е. 1) Скучный, невеселый, недовольный, огорченный. 2) Жуткій.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева. 2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару. Мир. Пов. І. 111. 3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється. МВ. ІІ. 46.
Укришувати, -шую, -єш, сов. в. укришити, -шу, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Чи я согрішив, що трохи вкришив? Ном. № 12226.
Шпигон, -на, м. = шпиг. Шпигоном — з церкви паламарь. Котл. Ен. IV. 64.