Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Д пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли.
Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться.
Навсо́нні нар. Ha солнечной сторонѣ, на освѣщенномъ солнцемъ мѣстѣ. Посіяв гречку навсонні.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки.
Посміхуватися, -хуюся, -єшся, гл. Посмѣиваться. Касян тільки посміхується.
Притягати, -га́ю, -єш, сов. в. притягти, -гну, -неш, гл. 1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. 2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Я й сама (дров) притягну. 3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. 4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок.
Страхопудливий, страхопудний, -а, -е. Боязливый, трусливый.
Ужище, -ща, с. Веревка. Cм. ужисько.
Черун, -на, м. = чертіж.