Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Віддіжурити, -рю, -риш, гл. Заморить работой. Мабуть добре Карпа на панщині віддіжурили, що на улиці нема.
Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Перевалля, -ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його.
Перейма, -ми, ж. Употр. также и въ одномъ мн. ч.: перейми.
1) Перехватываніе плывущаго по рѣкѣ. Пливе вінок краєм. Дунаєм... «Помагай Біг, три риболови, чи не стрічали, чи не спіймали пав'яний вінок, чистий барвінок?» — Ой ми стрічали, ой ми спіймали, та що ж нам буде за перейми?
2) Вознагражденіе за доставку пойманнаго на рѣкѣ. А заходь далі, піймаємо дуба, от і дасть Семен перейми: я добре знаю, що це його дуб пливе.
3) Обрядовая остановка парнями поѣзда жениха съ цѣлью получить магарычъ, при возвращеніи его въ понедѣльникъ изъ церкви.
4) Схватки у роженицы. Перейма хвата. Найважче буває породіллі, як починаються перейми.
5) Перехватъ.
Плазьма нар. = плазом.
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці.
Тарануха, -хи, ж. = тараня.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.