Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бігчи, бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Желех.
Бурячковий, -а, -е. = буряковий.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Палець, -льця, м. 1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. Чуб. V. 265. 2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Мик. 481. Ум. пальчик, пальчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. Чуб. V. 652. ha пальчиках. Hа цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо. Чуб. V. 1071.
Почути, -ся. Cм. почувати, -ся.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. Давали, та з рук не пускали. Ном. № 9785. Пустимо стрілку, як грім по небу. АД. І. 9. 2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала? Мет. 32. 3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати. Шевч. 4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. О. 1862. III. 32. Зомлів, і слину вже з переляку пускає. Грин. II. 232. 5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить. Г. Барв. 27. 6)на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати. К. ЦН. 211. 7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать. Стор. МПр. 86. 8)тумана. Дурачить, обманывать. 9)славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Уважання, -ня ср. 1) Обращеніе вниманія. 2)за що. Приниманіе за кого, что..
Ускрут нар. Сейчасъ-же. Тільки ввійшли, вскрут і пішли — не гаялись ні трохи. Екатер. у.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.