Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід. Мир. Пов. II. 115.
Запам'Ята́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Запомнить, удержать въ памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й незапам'ятаю. МВ. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. Левиц. І. 127. 2) Забыть. Вх. Зн. 20.
Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде. Г. Барв. 286.
Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis. ЗЮЗО. І. 129.
Очищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. очиститися, -щуся, -стишся, гл. Очищаться, очиститься. Жоден із прокаженних не очистився. Єв. Л. IV. 27.
Поїздовий, -а, -е. Относящійся къ свадебному поѣзду. Пісні поїздові співають дружки і свашки. Грин. III. 479.
Послабити, -блю, -биш, гл. Ослабить. Жарив ті казани, а там були грішні душі. Раз ті душі його і просять: «не жарь нас»... Він трохи і послабив огонь. Мнж. 55.
Уводини, -дин, ж. 1) Введеніе въ церковь родильницы послѣ шести недѣль. Чуб. VI. 401. 2) = вивід 4. О. 1862. IV. 37. Cм. вивід 3 и 4.
Утирач, -ча, м. Полотенце для лица. Рушник-утирач. Вас. 167.