Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмогтися Cм. відмагатися.
Галювати, -люю, -єш, гл. 1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми. Чер. у. 2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю. Чуб. ІІІ. 239. 3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
За́манка, -ки, ж. Приманка. Оттепер же то саме й пора, панове товариство, кожному з нас чужі звичаї кидати, панські цяцьки занедбовувати, на городянські заманки не вважати. К. (О. 1862. III. 24).
Муре́й, -ре́я, м. Сермяжникъ. ЗОЮР. І. 252. Козак муреями нас узиває (міських людей). K. ЦН. 249.
Позвивати, -ва́ю, -єш, гл. Свить (во множествѣ).
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Регітно нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 3.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.