Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку. Рудч. Ск. II. 152.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Звербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті. Макс. 161.
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
Підсипати, -па́ю, -єш, сов. в. підсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Подсыпать, подсыпать. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати. Чуб. V. 942. 2) Подливать, подлить. Підсипала борщу. 3) Класть, подложить яйца подъ насѣдку. Чуб. І. 62. Квочку підсипати годиться увечері. Грин. І. 16. Захотілось бабусенці та розбагатіти, підсипала куріпоньку, щоб вивела діти. Н. п.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати. Ном. № 1939.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.