Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Насіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Г. Барв. 370. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. Ном. № 13050. 2) Только несов. в. Обвинять. На мене тим насікають, що був раз під судом, ну через те і кажуть, а я не брав їхньої скотина. Новомоск. у. ( Залюбовск.)
Недобачити, -чу, -чиш, гл. 1) Не досмотрѣть. 2) Не замѣтить.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Прищеплювання, -ня, с. Прививка.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. Шевч. 311. А за ним його сотничка Харчиха. О. 1861. XI. Кух. 18.
Становлення, -ня, с. Установка.
Сьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200.
Цюдити, -джу, -диш, гл. Лить. Цілу ніч дощ цюдив. Н. Вол. у.