Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. На тобі жмут веретін та напряди всі. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Шовку жмут. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.
Запну́ти, -ся. Cм. запина́ти, -ся.
Нагну́ти, -ся. Cм. нагинати, -ся.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Півп'ята, числ. Четыре съ половиною.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. 2) Ржать.
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе.
Сп'ясти, -ся. Cм. спивати, -ся.