Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Макс. (1849) 45. Вони не так старі, як давні. Ном. № 8645. В давній дуже жив він вік. Котл. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. МВ. І. 16. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Чуб. І. 56. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. Рудч. Ск. I. 59. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Ном. № 1753. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків. МВ.
Джере́льний, -а, -е. Ключевой. Е! у цій криниці була славна джерельна вода; та серед літку така холодна, що й губами не доторкнешся. Харьк. г. Лебед. у.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Иржа, -жі, ж. = ржа. Було так і їсть, як иржа залізо. МВ. І.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Перелізти Cм. перелазити.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Правопис, -су, м. Правописаніе, орѳографія.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.