Витарувати, -рую, -єш, гл. Вывѣсить (неправильные вѣсы). Витарувати терези.
Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли. — бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь.
Зарі́з, -зу, м. Убой. на зарі́з. На убой, чтобы зарѣзать. Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! Як овечок ти нас, Боже, на заріз роздав неситим.
Низка, -ки, ж.
1) Связка чего-нибудь нанизаннаго.
2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху.
Покапати, -паю, -єш, гл. Покапать; закапать. Як роса та до схід сонця, покапали сльози.
Протоптати, -пчу, -пчеш, гл. Протоптать. Протоптати дорогу. Протоптати чоботи. протоптати стежку до кого. Часто бывать у кого. Я його знаю, він протопче стежку через полковничий садок.
Татусь, татусьо, -ся, м. ласк. отъ тато.
Учинятися, -няюся, -єшся, сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Великий гріх учинився. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? 2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. 3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у. 4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься.
Шальовка, -ки, ж. = шалівка. Поклали шальовки соснові.