Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю.
Небилиця, -ці, ж. Небылица; росказни; прибаутки. Кажи небилиці.
Підпити Cм. підпивати.
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Поприставати, -таємо́, -єте, гл. То-же, что и пристати, но во множествѣ. Тепер до його пристав князь Корецький... поприставали людно й оружно Котлубай, Ілляшевські, Горностаї. Воли годуй добре, щоб не поприставали.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Роскарячувати, -чую, -єш, сов. в. роскарячити, -чу, -чиш, гл. Разставлять, разставить, раздвинуть вѣтви, ноги.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть.