Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесурмен, -на, м. = бусурман.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Зада́внити, -ся. Cм. задавнювати, -ся.
Зані́ска, -ки, ж. = занізка.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью. Кв. II. 188.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Камен. у. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Канев. у. Cм. затужавіти.
Німуватий, -а, -е. 1) Заикающійся. 2) Молчаливый.
Пхати, пхаю, -єш, гл. 1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш? Греб. 2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток. Котл. Ен. І. 11.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Хибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться. Пливе човен, води повен, коли б не хибнувся. Н. п. Хибнувсь віз. Черк. у.