Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допові́дно нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Шевч. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає. Ном. № 11730.
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий. Вх. Зн. 38.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. КС. 1883. IX. 220. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. Лукаш. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Грин. III. 195. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. Рк. Макс. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн. Кобел. у.
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Мил. 204. Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Грин. III. 199. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. Мет. 279. І порадив мене щиро, куди прямувати. К. Досв. 86. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив? Грин. II. 100.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ. Вх. Уг. 238.
Творити, -рю́, -риш, гл. Творить, дѣлать, производить, создавать. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Шейк. Бог творив. Єв. Мр. XIII. 19.