Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив. Конст. у.
Каправий, -а, -е. Съ гноящимися глазами.
Нага́на, -ни, ж. 1) Выговоръ. 2) Порицаніе, хула. нагани дати = догани дати. Тобі нагани не дадуть, ти сам багатий. МВ. ІІ. 92.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Переспів, -ву, м. 1) Перепѣвъ. 2) Переводъ стихами. Іов. Переспів Павла Ратая.
Печище, -ща, с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Таліянець, тальянець, -нця, м. = таліян. Желех.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. Грин. III. 271. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. Чуб. V. 12. 2) Женщина. Шух. І. 239, 32. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! КС. 1884. І. 32. Ум. челяди́нонька. Грин. III. 538, челяди́ночка. Мил. Св. 17. дівчина-челядиночка. Мил. 88.