Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вужовий, -а, -е. = вужів. Гол. І. 81.
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Мая́к, -ка́, м. 1) Призракъ? Ой іде якийсь маяк; ангели десь то, не люде засвітили так всюди. Чуб. III. 328. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса. Ворони... сіли на маяку, що на горі посеред лісу. Шевч.
Непереможний, -а, -е. Непреодолимый, неодолимый, непобѣдимый.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Пощербити, -блю, -биш, гл. 1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили. Щог. В. 9. 2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав? Грин. III. 488.
Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще. ХС. III. 63.