Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикання, -ня, с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Парахвіянка, -ки, ж. Прихожанка. Ум. парахвія́ночка. Та нехай знає твоя дочка, що то моя парахвіяночка, попа молодого, — священника свого. Чуб.
Позбуджати, -джаю, -єш и позбуджувати, -джую, -єш, гл. Разбудить (многихъ).
Розвинути, -ну, -неш, гл. = розвити. Не дасть йому розвинути художницького смаку. К. ХП. 18. Розвинути прапорці.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Сокирницький, -а, -е. Плотничій. Сокирницька робота. Рк. Левиц.
Черевірний зуб. Коренной зубъ. Вх. Уг. 275.. Cм. черенню́.
Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).