Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмежність, -ности, ж. Безграничность, безпредѣльность. Желех.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника. Радомыс. у.
Доверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Поворотиться, повернуться до извѣстной степени. Не довернешся — б'ють, перевернешся — б'ють. Ном. № 8050.
Злукавнувати, -ную, -єш, гл. = злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. І. 72.
Наві́к, наві́ки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навік-віки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71).
Нароска́зувати, -зую, -єш, гл. Наговорить, разсказать много. Наросказував міх, торбу і три оберемки. Ном. № 13045.
Німота, -ти, ж. 1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. Мир. Пов. І. 131. 2) соб. Нѣмые. 3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. Шевч. 130.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Поприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами. Щоб тобі поприщилось!
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.