Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Заму́лювати, -люю, -єш, сов. в. заму́лити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.
Корівка, -ки, ж. Ум. отъ корова.
1) Коровка. Покидали й хати, і маленьких діток, і поросяток, і птицю, і корівок.
2) Самка жука носорога (oryctes).
Мору́ха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Cм. морюха.
На-послі́док, нар. Въ концѣ.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Зуби... повыпадали.
Почорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Червона калино, чого почорніла?
Суденечко, -ка, суде́нце, -ця, с. Ум. отъ судно.
Схватати, -та́ю, -єш, гл. Заторопить. Так скоро схватали, шо не успіла і приготовиться.