Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Жеря́вий, -а, -е. Горящій, палящій, пламенный.
Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Я бачу, що тута добре обмиливсь.
Подвижницький, -а, -е. Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Сівбиця, -ці, ж. Зерно для посѣва. Будем сіяти жито, пшеницю, жито, пшеницю, всяку сівбицю.
Умоцьовувати, -вую, -єш, сов. в. умоцювати, -цюю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.