Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багацтво, -ва, с. = багатство. Журба світу сього і омана багацтва і инші жадоби входять і глушять слово. Єв. Мр. IV. 69. Пошли ж, Боже, нашим молодим щастя і багацтва. Шевч. 290. Багацтво дочасне, а лихо довічне. Ном. № 1450.
Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл. 1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок. Стор. II. 69. 2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота. Драг. 15.
Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Заду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. заду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Задумавсь, як собака в човні. Ном. Насильно над квітками та зіллями сидить, задумався. МВ. ІІ. 16.
Зачорни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зачернить.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Невередь нар. Немного. Харьк. у.
Тинина, -ни, ж. Колъ изъ плетня.
Шуль IIмеж. = плюсь. Шуль у воду. Вх. Пч. І. 15.