Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Вагон, -ну, м. Вагонъ. Порядився з людьми на цілий вагон на чугунку возити овес. Г. Барв. 204.
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. І. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.
Відчистити, -щу, -стиш, гл. Отколотить. Одчистив добре пана. Мнж. 71.
Жиді́вство, -ва, с. Еврейство, жидовство.
Лолоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Клокотать при теченіи, шумѣть. Там так лолотить (вода), аж луна в уші б'є. Лубен. у.
Помайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Помастерить. Він у тій коморі вікна попрорубував, сяк-так помайстрував. Драг. 176.
Поприїздити, -димо́, -дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Богод. у. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили. Мет. 188.
Поросль, -лі, ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. ІІІ. 66.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Вх. Зн. 71. Як добре плече, то й тупиця січе. Шейк.