Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бедзвін, -на
Валуша, -ші, ж. = валюша. Чуб. VII. 34.
Варуватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. МВ. ІІ. 20. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Грин. III. 276. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся. Мет. 329. 2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує. Гол. III. 215.
Доло́ня, -ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ном. № 5489. Ум. доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. МВ. І. 98. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть. Федьк.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Масткосло́вий, -а, -е. Сладкорѣчивый.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Осушувати, -шую, -єш, сов. в. осуши́ти, -шу́, -шиш, гл. = обсушувати, обсушити. Зійде сонце, осушить, пригріє. Шевч.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.