Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався?
Свердельце, -ця, с. Ум. отъ свердло. Ум. сверделик, свердлик, свердельчик, сверде́льчичок.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Табунник, -ка, м. Табунщикъ.
Телиця, -ці, ж. Телка. Що там чувати коло вашої хати? Бик чи привик, телиця чи веселиться? Ум. теличка, теличенька, теличечка.
Усатий, вусатий, -а, -е. 1) Усатый, усастый. Хлопці вусатії і дівки косатії. 2) Остистый. Усатий ячмінь. 3) вусаті уставки. Родъ вышивки.
Хоробрий, -а, -е. Храбрый. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці.
Хрьопнутися, -нуся, -нешся, гл. = хропнутися.