Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заздалегі́дь, заздалего́ди и заздали́годи, нар. Заблаговременно. Готовили заздалегідь багацько всякого снаряду. Котл. Ен. IV. 57. Не дбайте заздалегідь, що казатимете. Св. Мр. XIII. 11. Дід заздалегоди піднявсь, палічку взяв, шкандибає. Г. Барв. 189. Тобі до сього діла заздалигоди привикати. О. 1861. XI. Кух. 10.
За́пряжка I, -ки, ж. = засмажка. Вх. Лем. 416.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Повідпрядати, -да́ю, -єш, гл. Отработать пряденіемъ. Усе, що напозичалася, те все повідпрядала.
Подовідуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Узнать, развѣдать (о многихъ).
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. Чуб. І. 110. 2) Бранное слово для женщины. Шух. І. 34. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Грин. І. 235, 241. Ум. помийничка.
Притуманити Cм. притуманювати.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 62.
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани. Гол. III. 59.
Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь. МВ. (О. 1862. III. 46).