Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. одвіт оддавати. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.
Глумувати, -му́ю, -єш, гл. Издѣваться. Голови на шаблі здіймали, довго глумували. Макс. (1849) 24. Вона з мене глумує, сміється. О. 1861. XI. 9.
Ковчег, -га, м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Вх. Зн. 31. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Поважливий, -а, -е. = поважний 2. Пісні поважливі. КС. 1882. VIII. 264.
Ростаскувати, -кую, -єш, сов. в. ростаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Растаскивать, растащить, разнести. Худобу растаскають. Кв. І. 63. Будете ви всі через три дні повітані, і ґави вас ростаскають. Мнж. 69.
Сельський, -а́, -е́ Сельскій, деревенскій. Разу їдного хлопці сельські зговорились меж собою. Рудч. Ск. І. 78.
Собача, -чати, с. Щенокъ. Убийте пса, а собачат своєю заріжу. Шевч. Ум. собачатко, собачатонько, собачаточко.
Хунт, -та, м. Фунтъ. Ном. № 7603. Свічок купив вісім хунт. Харьк. г. Ум. хунтик. Хунтиків зо два масла є продати. Черниг. у.
Червономордий, -а, -е. Красномордый, краснорожій. Червономордий пан. Левиц. ПЙО. І. 377.