Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув.
Злобливий, -а, -е. Злобный. Царю Христе, Спасителю мира! ти був зранку не злобливий.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. 2) Карнизъ.
Людої́д, -да, м. Людоѣдъ. Ах ти людоїд. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців.
Плямка, -ки, ж.
1) Ум. отъ пляма.
2) = клямка.
Побір, -бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Пороскривати, -ва́ю, -єш, гл. Раскрыть (во множествѣ).
Простість, -тости, ж. Простота.
Тертися, тру́ся, трешся, гл. 1) Тереться. Колесо треться. 2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. 3) О рыбахъ: метать икру.
Штирхонути, -ну, -неш, гл. Сильно нырнуть, ткнуть остріемъ, кольнуть. Як штирхонув кинджалом у живіт.
