Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Дрі́чний, -а, -е. = ґречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Вх. Уг. 237. Ой дівчата, ой сестриці, приходят м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці. Гол. II. 431.
Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня. Вх. Зн. 30.
Понести, су́, се́ш, гл. 1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Рудч. Ск. II. 5. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Чуб. V. 146. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ. Грин. II. 150. 2) Забеременѣть. 3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах. О. 1862. І. 34.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Порозсмішувати, -шую, -єш, гл. Разсмѣшить (многихъ).
Приглядуватися, -дуюся, -єшся, гл. = приглядатися. Кобза став приглядуватися, щоб побачить свою рідну хату. Стор.
Ужиточно нар. Полезно.
Чагарник, -ку, м. = чагарь. Кругом його (каміння) ріс густий чагарник. Стор. МПр. 42.  
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.