Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Залізник, -ка, м. Инструменты желѣзные (у плотниковъ). Шух. І. 87.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Підслухувати, -хую, -єш, сов. в. підслухати, -хаю, -єш, гл. Подслушивать, подслушать. Підслухав, що змій каже його вбить. Рудч. Ск. II. 187.
Понагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Нагрестъ (во множествѣ)
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня. Драг. 257.
Трахтерня, -ні, ж. = трахтир. Кажут люди, шо милий не п'є, а він рано з трахтерні йде. ЗЮЗО. II. 458.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.