Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. Кіев. и Волын. г.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2. 1) На вдовина сина шибеницю ладять. Чуб. Неня з кухарками ладять страву. Федьк. 2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти? Чуб. V. 377.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Осоння, -ня́, с. Мѣсто освѣщаемое солнцемъ. Нѣж. у.
Печатати, -таю, -єш, гл. 1) Прикладывать печать. 2)труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Упудитись, -джуся, -дишся, гл. Умочиться.
Широчити, -чу, -чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик. Чуб. III. 158.