Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Летять яничари на конях скажених. Як бджоли джижчать їх кулі. Морд. (Млр. л. сб. 89).
Жо́рна, -рен, с. мн. см. жорно.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Чуб. VII. 427, 415. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. МВ. ІІ. 102. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. Чуб. III. 397. 2) Раст. = чаполоч. ЗЮЗО. І. 125.
Кармазин, -ну, м. 1) Сукно малиноваго цвѣта. Ном. № 13159. 2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Макс. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Мет. 411. Не важились ходити у кармазинах. К. ЧР. 64.
Незгодний, -а, -е. Несогласный, нестройный.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.
Підкроювати, -кро́юю, -єш, сов. в. підкроїти, -крою́, -кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Родний, -а, -е. ? Це родний камінь — кинь його. Радом. у.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя. Вх. Лем. 465.