Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Понадиться. Заносились кури та й позгризали пуп'яночки. Камен. у. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Рудч. Ск. І. 158. Занадився мелник та до мелнички. Грин. III. 654.
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки. Ном. № 8600.
Нагина́ння, -ня, с. Нагибаніе. Желех.
Обіхідність, -ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Посудок, -дку, м. 1) = посуда. Вх. Зн. 54. 2) Утварь. Украла дещо з посудну. Н. Вол. у.
Просвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести святки.