Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117.
Бурити, -рю, -риш, гл. 1) Разрушать, ниспровергать, разорить. 2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила. 3) Волновать, возмущать. 4) Рыть. Киртиця бурит землю. Вх. Лем. 395.
Жо́вкнути, -кну, -неш, гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298.
Затала́нити, -ню, -ниш, гл. Пріобрѣсть по счастливой случайности. Що вдень загорюєш, то за ніч прогайнуєш, а що заталаниш, — то музики наймаєш. Чуб. V. 479. Він і швець добрий, тільки що заталанить, то все й прогайнує. Г. Барв. 272.
Здвига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. МВ. ІІ. 26. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули. Мир. ХРВ. 195.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. МВ. І. 93. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. Г. Барв. 418.
Низянин, -на, м. 1) Живущій въ нижней части села. 2) Живущій въ бассейнѣ нижняго теченія рѣки.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ. Вх. Лем. 443.
Плюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пліндрувати. ЗОЮР. І. 128.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).