Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив. Греб. 369.
Зася́ти, -ся́ю, -єш, гл. Засіять. Так в хаті засяло, що ніби свічки горіли. Рудч. Ск. І. 113. І світ ясний, не вечірній тихенько засяє. Шевч. 217.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував. Ном. стр. 301. № 389.
Наполюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.
Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити. 2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.
Погнати, -жену, -неш, гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Рудч. Ск. II. 13. Поженуть вас на війну. Стор. II. 85. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав. Кв.
Потонути, -ну, -неш, гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Товкачів, -чева, -ве Относящійся къ песту. товкачеве вознесеніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ. Грин. I. 214.