Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ. Желех.
Вискромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вискромадити, -джу, -диш, гл. Выскребать, выскресть. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Джерґота́ти, -ґочу́, -чеш, джерґотіти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. МВ. І. 156. Также о крикѣ гусей. Cм. Джеркота́ти. 2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ.
Зани́куватися, -куюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] заникну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується. Харьк.
Командувати, -дую, -єш, гл. Командовать. Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає. Рудч. Ск. І. 107.
Листо́чок, -чка, м. Ум. отъ лист.
Овіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣять. Вітер каже: я прийду, твої сили овію. Гол.
Пісенька, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Прогарцювати, -цю́ю, -єш, гл. Прогарцовать. Цілий день прогарцював на коні.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.