Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верзун, -на, м. Кожаный лапоть. Стор. МПр. 4. І так злиденно іскривився, що став похожим на верзун. Котл. Ен. VI. 81.
Виднесенький, -а, -е., Ум. отъ видний.
Видолинок, -нка, м. Отрогъ оврага? ложбина? По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306. Як минеш Вищий Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на невеличку гору.... Св. Л. 73.
Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. І. 37. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить.
Закінча́ти и закінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міусск. окр.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. І. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. І. 18.
Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Навести́ Cм. наводити.
Нескінченно нар. Безконечно.