Зупинка, -ки, ж.
1) Остановка.
2) Знакъ препинанія.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Cм. кабзувати 2.
2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ).
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Ма́терній, -я, -є. Материнскій. Матернє молоко. Обнови у серці матерню радість. матерня мова. Родной языкъ.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув.
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Нама́врати, -раю, -єш, гл. = намамрати. Хто його зна, як він уночі його намаврав, те збіжжа, а вже ж узяв.
Прорік, -ро́ка, м. Пророкъ. Нещасний рік, як умре прорік. що рік, то й прорік. Что годъ, то дитя ражда»ется.
Стоїтися, стоюся, -їшся, гл. = стоїти. Чого.... стоїться оцей халат? А що стоїться сей жмуток?