Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить. Чуб. V. 417.
Мі́дь, ме́ді и міді, ж. 1) Мѣдь. І гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч і додому їдь. Ном. № 11648. Хто б і не письменний був, так дивлячись... що повироблювано горорізьбою з міді... так і той би догадався. К. ЧР. А ворітечка з жовтої меді. 2) Апоплексическій ударъ у лошади.
Недбалиця, -ці, об. = недбайлиця. Ном. № 10786. П'яниця да недбалиця цілий тиждень в корчмі п'є, гуляє. Н. п. Недбалиця гірше п'яниці. Чуб. І. 270.
Острог, -га, м. 1) = остріг. 2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей. Чуб. V. 1026.
Припекти Cм. припікати.
Різанець, -нця, м. Евнухъ. К. МБ. XII. 269.
Розгорюватися, -рю́юся, -єшся, гл.на що = розгорити. Як небудь розгорюємось на скотинку. Мир. ХРВ. 58. Розгорювався десь на десять рублів. Мир. ХРВ. 59.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Канев. у. Земля — сипець, суха. (Залюб.). Там кучугури, самий пісок сипець. Новомоск. у. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Хвалювати, -люю, -єш, гл. Перетирать, переминать толченое конопляное сѣмя передъ выжиманіемъ изъ него масла. Лебед. у.