Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́грус, -су, м. = Аґрус. Драг. 71. Cм. аґрес.
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл. 1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201. Виривав кущі з корінням. Стор. МПр. 109. Хоче у вовка з зубів вирвати! Ном. № 4853. 2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду. Н. п.
Два́йцять и пр. = Двадцять и пр.
Набі́л, -лу, м. Молочные продукты.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів. Екат.
Пересмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Перестать грустить.
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).