Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блискотливий, -а, -е. Сверкающій, блестящій. Желех.
Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Угор. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи. Гол. І. 137.
Відскочити Cм. відскакувати.
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты. О. 1861. Свид. 28.
Надої́ти Cм. надоювати.
Підігрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. підігріти, -грію, -єш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть. (Страву) мусили підогрівать. Котл. Ен.
Посиніти, -нію, -єш, гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654.  
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл. Рудч. Ск. І. 131.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).