Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баршан, -ну, м. = оксамит. Вх. Уг. 227.
Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Діва, -ви, ж. Дѣва. Послав Бог ангела до діви. Єв. Л. І. 27. Вибрав діву чорнобриву. Мет. 171. Ум. дівонька, дівочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Ном. № 10435. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Мет. Ув. дівака, діваха. Дівака здорова. Зміев. у.
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. Шух. І. 254. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Сніп. 160. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить. Котл. Ен.
Лу́па, -пи, ж. Лупа, увеличительное стекло. Ком. II. 89.
Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).
Сподітися I, -діюся, -єшся, гл. = сподіватися. П'є п'яниця неділю, а я ся сподію. Чуб. V. 585. От і сподійся з його добра. Камен. у.
Сполоскати, -ся. Cм. споліскувати, -ся.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.