Брязкало, -ла, с.
1) Побрякушка, погремушка.
2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало.
3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Зробив дядя, на себе глядя.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать.
Котигорошок, -шка, м. Сказочный богатырь, мать котораго забеременѣла отъ съѣденной горошинки.
Кукукати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кукукнути, -кну, -неш, гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть.
Оплін, -ну, м.
1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ.
2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Помотатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Помотаться, поболтаться.
2) Пошататься, походить, посуетиться. Поміж людьми помотається, звичаїв набірається.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку.