А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Братуха, -хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. Не псуй шкури, мій братухо!
Верхи нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. Климець сів верхи, пробіг скільки там.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Вітер віє, повіває, казаночок закипає.
Карабин, -ну, м. Карабинъ, короткое ружье. Ой той же то козак Зарвай а він бистрого ока: ой як затопив із карабина, вивернув Шамрай бока. Ум. караби́нок. В руках карабинок, на плечах кишкетик, на плечах кишкетик, при боку багнетик.
Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. Король погрожує нас руйнувати. Що ж ви тепер мені погрожуєте'?
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. Народнього самосуду герої. Крівавий самосуд.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд.
Удлище, -ща, е = вудлище.