Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкупати, -ся, гл. = відкупляти, -ся.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Кліпайка, -ки, ж. = кліпавка. Вх. Уг. 224.
Мецька, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
Ростовкти, -чу, -чеш, гл. 1) = ростовкмачити 1. Так паняті носа і ростовк. Мир. ХРВ. Ростовкла таку добру макітру. 2) = ростовкмачити 2. Чи ви мене справді морочите, чи на глум піднімаєте? Я нічого тут не ростовчу собі. Котл. МЧ. 480.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить. Борз. Лохв. у.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур. Ном. № 1596.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.