Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому.
Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась.
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. = затихнути. Затишивсь уже грім — не грімить.
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав!
Мідя́рня, -ні, ж. Мастерская мѣдныхъ издѣлій.
Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. 2) Комета. 8) Раст. = мітлиця ж.
Непогожий, -а, -е. 1) Неблагопріятный.
2) Ненастный, непогодливый. Виходила хмара чорная і другая непогожая.
3) непого́жа вода́. Несвѣжая вода.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака.