Брама, -ми, ж.
1) Ворота. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш.
2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Cм. брам. Ум. брамка, брамочка.
Волонько, -ка, с. Ум. отъ віл.
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый.
Позряжати, -жаю, -єш, гл. То-же, что и зряжа́ти, но во множествѣ. Позряжає своїх дочок та й не надивиться на їх.
Поперемучувати, -чую, -єш, гл. Измучить (многихъ).
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити.
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).