Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більмо, -ма, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Ґерґе́ра, -ри, ж. = Ґарґара. Ном. № 13620.
Ля́ля, -лі, ж. дѣтск. 1) Маленькое дитя. 2) = ля́лька. 8) Имя главной играющей дѣвушки въ весеннемъ хороводѣ того-же имени, устраиваемомъ 22 апрѣля, наканунѣ Юрьева дня; она сидить въ вѣнкѣ и зелени внутри танцующаго и поющаго вокругъ нея хоровода, у ногъ ея кладуть вѣнки изъ зелени, а она затѣмъ раздаетъ подругамъ молоко, сыръ, масло, вѣнки, и пр. Чуб. III. 29 — 30. Ум. ля́лька, ля́лечка.
Наню́хати, -хаю, -єш, гл. Пронюхать. Нанюхали, що коло вікна близько лежить сало. Рудч. Ск. І. 195.
Переборщити Cм. переборщувати.
Підбічний, -а, -е. Находящійся подъ бокомъ. підбічний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.
Сажка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сажа. 2) = зана = зона. Вона буває у пшениці і в просі, — так, як качанчик і з його так як сажа сиплеться. Через його борошно буває чорне. Діти як углядять та кричать: ось де сажок багато! та вибірають іх. Пирят. у. 3) = верша. Вх. Пч. II. 24.
Стиха нар. 1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 53. Стиха підхождає. ЗОЮР. І. 59. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. 2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Мет. 16. Ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою. Чуб. V. 60.