Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.
Вороття, -тя, с. = воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Буде каяття на світі, — вороття не буде.
Дзерка́льня, -ні, ж. Зеркало. Здохла в його кобила: буде з шкури спідниця, а з ребер карета возить дівок до пекла, а з голови лихтарня, а із... дзеркальня.
Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл.
1) Постирать много.
2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ.
Ранник, -ку, ж. Раст. a) Lysimachia vulgaris L. б) Paris quadrifolia L. в) Plantago major L. г) Scrophularia aquation L. д) Vincetoxicum officinale L. е) иногда — Convallaria majalis L., но болѣе правильно названіе этого растенія — конвалія.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила.
Роскнижитися, -жуся, -жишся, гл. Разложить книги. Тут треба хату чепурить, а ви роскнижились, що за вами ніде повернуться.
Штурман, -на, м. Штурманъ (на кораблѣ).