Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вариво, -ва, с. = варево.
Вершечок, -чка, м. Ум. отъ вершок.
Зістава́тися, -таюся, -є́шся, сов. в. зістатися, -тануся, -нешся, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. Ном. № 103. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Лозовець, -вця, м. = лозівка. Вх. Пч. II. 14.
Ме́льничка, -ки, ж. Жена мельника. Ой мельничко, круподерничко, позич мені ступки, обідрати крупки. Грин. III. 654.
Неошатно нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш. ЗОЮР. І. 220.
Ошатний, -а, -е. Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний. Г. Барв. 346.
Пороздиратися, -раємося, -єтеся, гл. Разорваться, разодраться (о многихъ).
Продавати, -даю́, -є́ш, сов. в. продати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать. Продай, моя мати, коня вороного. Чуб. V. 365.
Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).