Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатер. у. ( Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.
Зрахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сосчитать. Наїхали купці з Варшави, того коника сторгували, ще за його гроші врахували. Чуб. V. 782. 2) Разсчитать, сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163. Твоє враховане премудре слово. К. ЦН. 205.  
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Лебеденя, -ня́ти, с. = лебедя́. Ум. лебеденятко.
Обпоїти Cм. обпоювати.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Потоншити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлать тоньше. Лебед. у.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Шевч. 663. Почимчикував майданом. Мир. Пов. І. 162. І отто зараз кудись почимчикував. Стор. МПр. 150.
Продати, -ся. Cм. продавати, -ся.
Собкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.