Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дрібни́ця, -ці, ж. 1) Мелочь, пустякъ. 2)пла́хта. Мелкоузорчатая плахта. Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, нехай гляну, подивлюся на плахту дрібницю. Чуб. V. 675. Виткала молода дівчина дві плахти дрібниці. Лавр. 162. 3) мн. дрібни́ці. Мелко заплетенныя косы. Св. Л. 2. Росчесала русу косу, заплела в дрібниці. Гайсин. у. 4) Родъ сѣти для ловли рыбы въ Днѣстрѣ. Браун. 12. Ум. дрібни́чка, дрібни́ченька. Ном. № 14029. Ой плахотка-дрібниченька по тросточці червцю. ЗОЮР. II. 241.
Керинниця, -ці, ж. = киринниця. Шух. І. 34.
Кропив'янка, -ки, ж. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus. Конст. у.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть. Рудч. Ск. І. 76.
Пропихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. пропхатися, -пхаюся, -єшся, гл. Протискиваться, протиснуться, протолкаться. Стала між народом пропихатись. Кв.
Просолодати, -даю, -єш, гл. Просолодѣть.
Раптово нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.
Саківно, -на, с. Часть сака. Шух. Г. 224, 228. Cм. сак. Часть підкладу. Шух. I. 228.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Чуб. III. 139. Ой дано ж єму та три селечка. АД. І. 149.