Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Драгва́, -ви́, ж. Топь, топкое мѣсто. Cм. дрягва.
Дріт, дро́ту, м. Проволока. Вас. 199. Єсть у мене нагаєчка з кінця дротом шита. Млр. л. сб. 337. Ум. дро́тик. Драг. 79. дрото́чок. Я ж думала, що нагаєчка з платочка, аж то вона із проклятого дроточка. Н. п.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Обтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. обтикатися, -чуся, -чешся, гл. Обтыкать, обтыкать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Рудч. Ск. І. 159. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася. Чуб. V. 101.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Пристязати, -за́ю, -єш, сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Ном. № 5276. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне. ЗОЮР. І. 12.
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого. Кв. І. 148.