Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаптування, -ня, с. 1) Вышиваніе золотомъ или серебромъ. 2) Вышивка золотомъ или серебромъ.
Забі́г, -гу, м. 1) Набѣгъ. Драг. 228. 2) Убѣжище, пристанище. уда́тися в забі́ги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. Полт. и Харьк. г. Міусск. окр. І казав, не їдь туди, там великі забіги. Кобел. у. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться. Харьк. у.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала. Котл. Ен.
Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене. Чуб. V. 747.
Поперекаламучувати, -чую, -єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).
Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Чернобіль, -лю, м. Раст. Gentiana carpatica. Шух. І. 21.
Шматковий, -а, -е. Кусковой. шматкове сало. Шпикъ, свиное сало. Подольск. г.