Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати. О. 1862. І. 80.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Коритко, -ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно. Мик. 481.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята. Левиц. І. 199.
Кудлай, -лая, м. 1) Человѣкъ со всклокоченной головой. 2) Кличка мохнатой собаки.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Мет. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати. О. 1862. VI. 30.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Правотити, -чу, -тиш, гл. Искать судомъ. Угор.
Татуненьків, татунечків, -кова, -ве Принадлежащій татунечкові.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3. Шух. І. 169.