Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блейвас, -су, м. Свинцовыя бѣлила, бѣлила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. ІІІ. 49.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Дя́кувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. АД. І. 16. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чуб. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Мет. 225. Ой не дякуй мені, брате. К. Досв. 84. дя́кувати господо́ві. Благодаря Бога.
Ковалисько, -ка, м. Ув. отъ коваль. У коваля того був старий батько... От ковалисько посилав... по свого батька. Чуб. І. 155.
Колія, -лії, ж. 1) Колея. Держи по колії. 2) Желѣзная дорога, рельсы. Так і преться машина по колії. Ромен. у. 3) Порядокъ, очередь. Тепер прийшла колія, так треба йти. Ум. колійка. Ой пійду я, пійду дорогою широкою, ой гляну я, ой паду я в колійку глибокую. Мет. 65.
Поздоровити Cм. поздоровляти.
Роговий, -а, -е. 1) Роговой, сдѣланный изъ рога. Гн. І. 19. Рогове тіло Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців. Чуб. І. 146. Їздив Василько в військо служити, заслужив собі три свистілоньки: єдную — золотую, а другую — мідяную, а третюю — роговую. Чуб. III. 280. 2) Угловой, находящійся на углу. Рогова хата. 3) Рогова худоба. Рогатый скотъ. О. 1861. XI. Св. 62. Здоровля в сей дом на челядоньку, щастячка на двір на худобоньку, на худобоньку на роговую. Чуб. III. 285.
Табиновий, -а, -е. Сдѣланный изъ табину. Шейк.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость. Шейк.
Щадний, -а, -е. = ощадний. Желех.