Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дерев'я́чка, -ки, ж. Ум. отъ дерев'яка.
Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Названіе хороводной весенней игры. Грин. ІІІ. 104. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє. Грин. ІІІ. 105.
Загові́р, -во́ру, м. = замова.
Зарі́затися, -жуся, -жешся, гл. Зарѣзаться. Вийшов я з ножем в халяві з броварського лісу, щоб зарізаться. Шевч. 420.
Кавчати, -чу́, -чи́ш, гл. Кричать, пищать. Тут змій тільки що в хату, а вони скакають та кавчать. Рудч. Ск. II. 190.
На́вись, -сі, ж. = навис.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Оченько, -ка, с. Ум. отъ око. Чуб. V. 2, 246.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Ціпуга, -ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. Cм. ціпура.