Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беззубий, -а, -е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса. Котл. Ен.
Вагани, -нів, м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Сим. 19. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. Котл. Ен. II. 12. 2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Мнж. 79. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом. Греб. 401.
Гребелю́к, -ка, м. пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Корононька и короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Любчи́на, -ни, ж. = любка. Що то за дівчина, що то за любчина? Чуб. V. 48.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі. Чуб. V. 1124.
Понакликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо? Харьк. у.
Цмокання, -ня, с. 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе.