Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. Грин. І. 11. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Галадун, -на, м. = галадущик. Желех.
Гасіння, -ня, с. Погашеніе, тушеніе. Левиц. І. 360.
До́світ, -ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. Грин. ІІІ. 633. У вікно полився тихий досвіт. Левиц. І. 463. у-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Культурний, -а, -е. Культурный. Культурний світ. К. ХП. 23.
Повнота, -ти, ж. Полнота. Жадає, щоб швидче явилась у повноті краса миру. Кв.  
Посвахатися, -хаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться свахами. Колись ми собі так посвахались. Соколиха собі рада, що з багатим родом посвахалась. Федьк.
Сперти, -ся. Cм. спірати, -ся.
Туптати, -пчу, -чеш, гл. Топтаться, ходить взадъ и впередъ. Я, прийшовши із дороги, тупчу коло хати. Лукаш. 141.
Шепотинниця, -ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.