Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтерпіти Cм. відтерплювати.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Звохчі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Отсырѣть. Шух. І. 162.
Ирховий, -а, -е. = иршаний. Желех.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Г. Барв. 253. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Левиц. І. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чуб. V. 24. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 60. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє. Богодух. у.
Нашмаровуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. нашмаруватися, -руюся, -єшся, гл. Намазываться, намазаться (чѣмъ либо маслянымъ, смолистымъ). Нашмаруюся солониною. О. 1861. XI. 10.
Поожереблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає. ЗОЮР. І. 16.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97.