Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Затя́жок, -жку, м. = затяг. Ходив по Вкраїні, водячи затяжки. Гол. І. 19.
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Піддерти Cм. піддирати.
Позачісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать (во множествѣ). Чорні кудрі позачісувані. Чуб. V. 995.
Прабаба, -би, ж. Прабабушка. Конст. у.
Родич, -ча, м. 1) Родственникъ. МВ. І. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252. Багато родичів, та нігде пообідать. Ном. № 9338. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350. 2) Родитель. Мали родичі сина. Гн. II. 67.
Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Кв. Собака хлебче воду. Н. Вол. у.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.