Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Долива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доли́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. Доливаться, долиться.
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.
Постривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать, погодить. З якої речі? Постривайте! Озвався сивий дід. Гліб. Постривай бо, не сунься поперед батька в пекло. Левиц. І. 102.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий. К. Хп. 22.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Чемерівка, -ки, ж. Настойка на чемериці. Будем пити мед-горівку, а потому чемерівку. Чуб. V. 715.
Черкач, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482.