Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив. Ном. № 13920.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и... Вх. Зн. 21.
Нюхання, -ня, с. Нюханіе.
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку. Чуб. V. 983. 3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив. Г. Барв. 470.
Підтроюдити, -джу, -диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив. Харьк. г.
Позаписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Записаться (о многихъ).
Покрик, -ку, м. Возгласъ, крикъ. Од сього покрику покотилась луна. Стор. МПр. 26. Ніхто не чув грізного покрику. Св. Л. 300.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Чудитися, -джуся, -дишся, гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились. Котл. Ен.