Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близький, -а, -е.1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Мат. 92. Близький родич. Грин. ІІІ. 531., Ум. близенький, близесенький.
Вармія, -мії, ж. Армія. Левч. Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. Драг. 66.
Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. Ном. № 10537. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Шевч. 4. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. Шевч. 80. На Андрея виливають воском, оливом. О. 1861. X. 48. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь. Мнж. 171.
Галай 1) = галайко. Желех. 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 401. 3) на галай-балай. Необдуманно, на авось, какъ попало, какъ нибудь. Ном. № 13030. 4) у галай світа піти. = гала світа піти. Желех. Cм. гала 2.
Ледачи́на, -ни, об. = ледащо, ледащиця. Гол. II, 427. Вх. Лем. 431.
Пахущий Cм. пахучий.
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586.
Хоростіль, -ля, м. = хорустіль. Гол. ІІІ. 500.