Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богувати, -гую, -єш, гл. Быть Богомъ. Шейк. Чуб. І. 235. Гол. II. 225. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ., 302.
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Зсовувати, -вую, -єш, сов. в. всунути, -ну, -неш, гл. Сдвигать, сдвинуть. Давай зсовувать з себе пояс. ЗОЮР. І. 247.
Невидющий, -а, -е. Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив. Шевч. 257.
Пижмо, -ма, с. раст. Tanacetum vulgare. Анн. 348. Ой є в мене таке зілля, три корчики пижма. Н. п.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Позадувати, -ва́ю, -єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом. Вх. Лем. 452.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Шевч. 8. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Н. п. Моргнув якось усима. Г. Барв. 367. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Н. Вол. у. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Г. Барв. 251. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. Чуб. VII.  по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. КС. 1893. У. 275. Свита до трьох усів. О. 1862. IX. 68. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Котл. Ен. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити. Чуб. VII. 4 33.
Хлопійко, -ка, м. То-же, что и хлопець 2. За кого ж я піду, молоденька? А чи за старого, а чи за малого, а чи за хлопійка молодого? Мил. 83.