Животи́на, -ни, ж. 1) Животъ. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист.
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник.
Підо.. Всѣ глаголы, начинающіеся приставкой підо... Cм. піді..
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали.
Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.
Пригвоздитися, -джуся, -дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвоздик.
Росторгувати, -гую, -єш, сов. в. росторга́ти, -га́ю, -єш, гл. Разрывать, разорвать. Дораз бим тя росторгала, крукам, вранам розметала. Злу. прокляту бабу казав.... кіньми росторгати.
Скакулець, -льця, м. = скакелюха.
Шкадло, -ла, с. Падаль, стерво.
Шлик, -ка, м. Родъ шапки. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Въ думѣ — бархатная. Шлики із себе скидали. Ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє.