Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуртувати, -тую, -єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував! Пирят. у.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Заважні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Імати, -ма́ю, -єш, сов. в. іми́ти, іму́, ме́ш, гл. 1) Брать, взять, поймать, хватать, схватить. Ном. № 6889. Наперед невода риби не імати. Ном. № 2603. Як заверли мрежі, імили двіста штири риб. Гн. І. 124. Ой казав пан круль Варвару імити. МУЕ. III. 52. 2)віри. = няти віри.
Опіяка, -ки, м. Пьяница. Черк. у. К. Бай. 41. Мир. ХРВ. 235.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Вх. Лем. 450. Ум. пішничо́к.  
Росказ, -зу, м. Повелѣніе, приказаніе. Чуб. ІІІ. 378, 379. Разом за Божим росказом. Ном. Горе дворові, де корова росказ волові. Ном.
Свитина, -ни, ж. = свита. Гол. Од. 44. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Мет. 38. Ум. свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок.... Шевч. 79.
Черчук, -ка, м. = черчик 1. Черчук має черевички і сам черчик невеличкий. Черчук має реверенду. Гол. III. 349.