Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́; вра́зити до живо́го . Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Ум. живе́нький, живе́сенький.
Катрига, -ги, ж. = катрага 1.
Крапля, -лі, ж. Капля. Виточить з мене останню краплю крови. Краплями піт тече. Ум. крапелька. Довго держав він чарку коло рота, висмоктовував останню крапельку.
Порадниця, -ці, ж. Совѣтница. Ой мати, мати — порадниця в хаті. Сестриці ви, порадниці, порадьте ж ви мене. Ум. порадничка. Моя матінко, моя й порадничко.
Пороспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ).
Серп, -па, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ум. серпик, серпок.
Шпак, -ка, м.
1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! шпака удрати. Вздремнуть.
2) Названіе вола.
3) головка у винта. Ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали.