Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гугни́вий, -а, -е. = Гугня́вий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно вмірати? К. ЧР. 395.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц. І.
Лебайстер, -стру, м. Алебастръ. Черном.
Море́́мух, -ха, м. Мухоморъ. Каменецк. у.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Чуб. V. 262. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх. Харьк. у.
Поманеньку, поманесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Поперегнивати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и перегнити, но во множествѣ.
Проскурня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ пекутъ просфоры, просфорная.
Скверність, -ности, ж. Скверность, гадость.