Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсилий, -а, -е. Безсильный. МВ. (О. 1862. І. 85).
Вихитати Cм. вихитувати.
Відкладний Cм. відкладаний.
Да́ток, -тку, м. 1) Даяніе. Придаток не стоїть за даток. Ном. № 10590. 2) Подаяніе. Даток убогому вчинити.
Затоми́ти, -млю́, -миш, гл. Истомить, изнурить. Учепися ти йому за серце, затоми ти його, зануди, запали ти його. Чуб. І. 92.
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» Г. Барв. 89. 2)світ. = зав'язати світ. Вх. Зн. 20.
Їдиме, -мого, с. Съѣстное. Позоставалось і питиме й їдиме. Рудч. Ск. II. 157.
Перестріляти, -ля́ю, -єш, гл. Окончить стрѣльбу.
Суперечатися, -чаюся, -єшся, гл. = суперечитися. Черн. г.
Шпикуляція, -ції, ж. Шпіонство, развѣдки. Післав до бідного на шпикуляцію, ци правда то. Гн. II. 18.