Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Згу́ста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто. Вх. Зн. 22.
Однаковість, -вости, ж. Одинаковость, тожество. Не одна тільки однаковість удачі зводить людей до купи. Левиц. І. 133.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. КС. 1883. IX. 220. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. Лукаш. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Грин. III. 195. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. Рк. Макс. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн. Кобел. у.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність. Стор. І. 181.
Скепка, -ки, ж. = скіпка.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Ном. № 3838. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми? Шевч.
Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться. Г. Барв. 299.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Шуміти II, -млю, -миш, гл. Шумѣть. Шумів Дніпро. Левиц. Пов. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Чуб. Шумітиме нагаєчка по над головою. Чуб. III. 111.