Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дру́женько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Підпікатися, -каюся, -єшся, сов. в. підпекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подпекаться, подпечься, поджариваться, поджариться.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Г. Барв. 147. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги. Чуб. V. 321. 2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили. Рудч. Чп. 95.
Предузвілля, -ля, с. = предозвілля. О. 1862. IX. 69.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Присікатися, -каюся, -єшся, гл. Привязаться, придраться, пристать. Присікався до чоловіка, — як не б'є. Рудч. Ск. ІІ. 168. Присікався як оса. Ном. № 2758.  
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Чемерівка, -ки, ж. Настойка на чемериці. Будем пити мед-горівку, а потому чемерівку. Чуб. V. 715.
Чічка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. Шух. I. 184, 18. На його могилі четверті вже чічки процвітають: і білі, і голубі, і всякі. Федьк. Пов. 44. Ой зацвіла красна чічка. Гол. IV. 489. 2)жовта = козельці, Ranunculus. Шух. І. 20. Ум. чі́чечка. Гол. II. 762. Cм. чи́чка.