Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Замі́ристий, -а, -е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний. Стор. II. 166.
Кагаловий, -а, -е. Кагальный.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Потішний, -а, -е. Утѣшительный. Принесу вам потішну звістку. К. ЧР. 253.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину. Чуб. V. 420.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости. Ном. № 9854.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ. Конст. у.
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.