Бибак, -ка, м. Вередъ.
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца.
Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний.
Киях, -ха, м.
1) Кисть, початокъ кукурузы. За цілий день я ззів тілько два кияхи пшенички.
2) Раст. Thypha angustifolia L.
3) Метелка проса. Ум. кияшо́к.
Кучерявець, -вця, м. 1) Кудрявый человѣкъ, кудрявичъ. 2) Раст. Saxifraga aizoon. Ум. кучерявчик. Як їдять та п'ють, то й кучерявчиком звуть.
Лопоту́н, -на́, м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха.
Огоня, -ні, ж.
1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи.
2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли.
Скісок, -ска, м.
1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ.
Чуперадло, -ла, с. Чучело? Дивися, яке чуперадло стоїть (кам'яна баба). Ногайскъ.
Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. 2) Ковырялка для курительной трубки. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Ум. шваєчка.